Увійти


Вирок по справі «Посольства Божого» - жирна крапка, чи великий знак запитання?

Вирок по справі Посольства Божогожирна крапка чи великий знак запитання11 .08.2017 року колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова за участі Теслюка Д.Ю. (головуючого), Борачка М.В., Чорної С.З. поставили крапку у розгляді кримінальної справи  і ухвалила вирок обвинуваченим керівникам т.з. «Церкви Посольства Божого»:

Олексюк Лесі Романівни (у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст.209, ч.4 ст.190 КК України), Олексюку Олександру Олександровичу ( ч.1 ст.209, ч.4 ст.190 КК України), Лардугіну Сергію Володимировичу (ч.1 ст.209, ч.4 ст.190 КК України), Ривок Роману Степановичу( ч.2 ст.209, ч.4 ст.190 КК України).

Текст вироку починається  так:  

«влітку 2007 року Олексюк Л.Р. та Олексюк О.О., перебуваючи у м. Львові, діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, маючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману переконали пастора релігійної організації «Нове покоління»…

Саме цей початок тексту вироку спонукав нас до роздумів з приводу побаченого та почутого на останніх судових засіданнях, у яких розглядалась згадана справа. Чому  вирок стосується окремих осіб, а не організованої злочинної групи (злочинної організації)? Чи ст.28 КК України не пасує до обвинувачених?

Читаємо ч.3 ст.28 КК України «Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та інших злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого усім учасникам групи». Невже згада група осіб не підпадає під ознаки вказаної статті? Кількість підходить! Попередня організація є! Єдиний план також є! Функції теж розподілені для досягнення мети!  Плани та цілі були відомі всім учасникам! Чому  суд не встановив види співучасті кожного з обвинувачених у тому чи іншому злочині? Хто організатор, хто виконавець? Хто посібник і т.п.? Чи на стадії досудового розслідування  прокурорами був вже запрограмований саме такий напрямок розгляду справи в суді, який завершився згаданим вироком?  За чиїм сприянням? Чи не адвоката  «Фоми Всильовича», на якого, як головного «рішалу» вказав сам Сандей Аделанж?

Чому суд не дослідив у судових засіданнях саме цю інформацію- кто з обвинувачених збирав гроші, яка сума була зібрана,  для чого були зібрані ці  гроші, хто і кому їх передав? Адже мова ведеться про підкуп Суду?  Що підкупили? За що? За вирок? Скільки  і кому дали? Скільки отримав суддя  Теслюк Д.Ю., як головуючий, скільки отримали судді   Борачок М.В. та Чорна С.З.? Скільки перепало прокурорам?  В матеріалах справи знаходяться документи з викладеною інформацією про «прослушку», які чомусь Суд опустив і залишив без уваги. Чому?

Чому не допитаний в суді Іван Базарко, депутат Пустомитівської міськради, через якого Олексюк Л.Р. здійснювала оформлення земельних ділянок на підставних осіб за великі суми коштів (відповідне клопотання знаходиться в матеріалах справи)?

Чому не допитана в суді прихожанка «Посольства Божого» Домбах, на яку Олексюк Л.Р. були оформлені  численні земельні ділянки у Пустомитівському районі?

Чому незважаючи на неодноразові клопотання потерпілих до прокурора та суду про  притягнення в якості обвинувачених пастора Жука О. та дружини Лардугіна С.В.- цього так і не було зроблено? Чому прокуратура та суд не вжили заходів для розшуку окремих осіб і доставлення їх до суду? Чому суд не дослідив у судових засіданнях злочинні дії інших родичів обвинувачених? Чому не викриті злочинні дії керівників банківських установ та нотаріусів, які підробляли документи для видачі кредитів потерпілим  по справі та іншим особам?  Що дуже хотілось завершити розгляд справи і отримати свої гроші?

Чому незважаючи на неодноразові звернення ВГО «Журналісти проти корупції» до Суду про організацію прямої відео трансляції судових засідань суд  жодного разу  не задоволив наших клопотань, не обґрунтувавши належним чином  відмов ? Невже  гласність і відкритість судового засідання  має межі і її може бути забагато? Чи згадані відмови є запрограмовані і проплачені? Чи може Суд не хотів, щоб «зайва і не потрібна» інформація стала  публічною для великої аудиторії глядачів в Інтернеті, щоб «не дай бог» хтось із присутніх у залі не розпочав не потрібної дискусії? Так вчиняють тоді, коли наперед спрогнозовані і проплачені  наслідки розгляду справи, які не бажано зіпсувати непередбаченими обставинами.  Так,чи ні?  Саме так ми розцінюємо  незаконні дії суду. А це має ознаки замовного характеру, тобто упередженого ставлення до розгляду справи і прийняття рішення.

В судових засіданнях обвинуваченими до справи неодноразово долучались документи, які за даними потерпілої сторони були знищені разом із справою в прокуратурі області під час пожежі у т.з «Ніч гніву».  Яким чином ці документи поновились із попелу? Чому суд не звернув жодного разу увагу на  ці зауваження потерпілих, щодо сумнівності походження згаданих документів?  Де, яким чином, хто, коли,  для чого, їх роздобув? Чи не є ці факти ще одним свідченням того, що прокуратура зіграла свою «певну» роль у розслідуванні згаданої справи за наперед спланованим сценарієм?

Підтвердженням викладеному є факт звернення групи потерпілих до бувшого прокурора Гураля з приводу того, що пастор Жук О. з обвинуваченого став свідком. Згаданий прокурор заспокоїв скаржників тим, що із свідка Жук О. може опинитись обвинуваченим, якщо є для цього підстави, але прокурор  Данилів О. категорична відмовилась переробляти обвинувальний акт.Чому? Що була в цьому зацікавленість? Зі слів потерпілих відомо, що на протязі всього часу розгляду справи у судових засіданнях була присутня тільки прокурор Данилів О., яка зовсім не переймалась проблемами потерпілих , вони її не цікавили і всі клопотання потерпілих  вона розглядала однозначно- «На розсуду суду!», а при зачитуванні вироку Суду вона  через невеликий проміжок часу після початку вийшла із залу і більше не поверталась. Для чого прокурору чути вирок, якщо вона його знала наперед? Хоч це є таємницею Суду!

Аналогічним чином  з числа обвинувачених була виведена і сестра Лардугіна О.- права рука  Олексюк Л.Р. Чому і де вона зараз переховується?  Щоб не бути ще однією обвинуваченою? Може за кордоном? Чи не забагато свідків(потенційних обвинувачених) по справі втекло від слідства і переховується? Хтось їх про це попередив?   Мабуть не з благодійної організації і не за дарма? Такою інформацією володіли слідчі та прокурори, які  справу продали на самому початку. І хто б це міг бути? У кримінальній справі фігурує кілька сот тисяч доларів, які за даними слідства невідомо куди зникли.  Те що ці кошти не загубились- це точно. Те, що вони спрацювали, теж очевидний факт. Суд не досліджував питань хто, коли, де, ким, чому? Знову питання чому? Може рахують обвинувачених  білими і пухнастими?  Хоч останні можуть  влаштувати таке шоу, як це зробили на останньому судовому засіданні,  довівши до сліз не тільки окремих  потерпілих по справі , але й окремих суддів своїм акторським мистецтвом вміння впливати  на оточення та прикидатись «невинними ягнятами».

Згаданим вироком Сихівського районного суду м.Львова обвинувачених Олексюк Л.Р., Олексюк О.О., Лардугіна С.В. визнано винними у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.190 КК України та призначено покарання  5 років позбавлення волі кожному без конфіскації майна, з встановленням іспитових строків. Ривок Р.С. згаданим вироком визнаний взагалі  невинуватим у жодному епізоді, що йому був пред’явлений і виправданий повністю. За ст.209 КК України всі обвинувачені повністю виправдані. Звернув увагу, що покарання обвинувачені отримали по мінімуму- навіть золотої серединки немає.Чому не 6, не 8, не 10, не 12 років(максимум), а 5 років? Чому мінімум? Судді і прокурори добре це знають. Обласна прокуратура тепер намагається виправдатись- ми не винні, що так сталось? А хто здійснював розслідування?  Судді в свою чергу кажуть, що ми зробили все, що було в наших силах- кожен з них бреше по своєму?

Після оголошення вироку потрібно було бачити обличчя потерпілих по справі- шок, здивування, розпач, відчай, сльози, зневіра- вони просто не очікували такого вироку. Мало того, що їх обдурили обвинувачені по справі, то й ще «справедливе»  судочинство із  прокурорським захистом законності долучилось до цього процесу. Що робити в такій ситуації? Хто ще в цій державі може захистити невинну людину? Кому вона потрібна із своїми проблемами? Нікому, тільки сама собі!

Але помаленьку від цього шоку потерпілі оговтуються. Все таки налаштовані на те, щоб добитись перегляду справи у апеляції, добитись справедливого вироку. Хотілось би нагадати суддям та прокурорам, щоб вони не випробовували на міцність нервів та витримку людей незаконними діями, бо витримка може обірватись.

Пропонуємо подивитись відео розмови з потерпілою по справі Саноцькою Р.І., яка поділилась враженнями від вироку Суду.

Львівське відділення ВГО

«Журналісти проти корупції»

О.С.Жуков

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор : btamedia press

На сайті

На сайті 26 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
356
Перегляди статей
350192

Лічильник