Увійти


МОВЧИТЬ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ, МОВЧИТЬ І ЙОГО ОФІС - ПОВНА БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ?

  • Автор: Олександр Жуков
МОВЧИТЬ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ МОВЧИТЬ І ЙОГО ОФІС ПОВНА БЕЗДІЯЛЬНІСТЬНу, що можна говорити? «Любі друзі», «товариші», «мій народе», «громадяни України», «друзі» - так говорили Президенти України в минулому звертаючись до громадян нашої держави з високих трибун.
 
 
Ми, прості громадяни звертаємось до них приблизно так - «Пане Президенте України», «Шановний ….» або напряму до його Офісу без уточнень Адресата, маючи на увазі, що звертаючись до Офісу Президента України маємо на увазі самого Президента України. Мабуть , більшість населення ототожнює і партію «Слуга народу» з Президентом України.
 
Отже, як законослухняний громадянин України, у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» 07.04.2020 року та 15.04.2020 року звернувся із журналістським та повторним журналістським запитом до Офісу Президента України, про що недавно згадував у своїй публікації під назвою « Президент України та Офіс Президента?».
 
Згідно вимог ст.20 Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит не пізніше п’яти робочих днів. У моєму випадку минуло вже 17 робочих днів, а запит не розглядається і Закон України чиновниками команди Президента України не виконується. Чому? Не отримують запити? Але ж електронна адреса мною отримана на сайті Офісу Президента України.
 
Нагадаю, що у відповідності до вимог Закону Офіс Президента України є розпорядником інформації, на якого покладені обов’язки «надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію».
 
Статтею 17 Закону встановлені вимоги щодо контролю за забезпеченням доступу до публічної інформації (парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, народними депутатами, громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації через депутатів місцевих рад, громадських організацій, громадянами особисто тощо. Прочитавши ці рядки з Закону майнула думка звернутись до Уповноваженого з прав людини, але нагадав свої походи до представника цієї особи і Львівській області у минулі роки і в мене відпало бажання це робити- марна справа, про права людини у цій установі ніхто не дбає і не обстоює, це звичайна «обманка» для випускання «емоційної людської пари».
 
Рішення, дії чи бездіяльності розпорядника інформації відповідно до вимог ст.23 Закону можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або до суду. Як запитувач я маю право оскаржити : «ненадання відповіді на запит на інформацію», а у відповідності до вимог ст.23 Закону до відповідальності притягуються особи, винні у порушенні: «ненадання відповіді на запит». Перспективи та підстави такого оскарження мною вже отримані, адже двічі мої запити не розглядались і відповіді на них немає до цього часу.
 
Отже, навіть після того, як мною оприлюднені порушення вимог Закону з боку Офісу Президента України нічого не змінилось. Мої запити, як не розглядались, так і не розглядаються, що засвідчує повне ігнорування Законами з боку чиновників Офісу Гаранта Конституції.
 
Виникає цілком логічне питання , що робити простому громадянину у такому випадку? Президент України не може гарантувати дотримання конституційних прав громадян навіть у своєму Офісі? За подачу скарги на бездіяльність Офісу Президента України до Суду потрібно сплатити досить значну (для людини з невеликими статками) суму судового збору- 1681,60 грн. А для пенсіонерів- ця сума взагалі захмарна! Замість ліків, платити за судовий збір? Де взяти такі кошти? А, «запити» холодною водою таке нехлюйське ставлення до прав людини з боку найвищих посадових осіб держави, теж не хочеться. Що робити в такому випадку? Просити Володимира Олександровича звернути увагу на це питання- марна справа. Я вже пробував це робити. Як вода, у пісок! Як би , хотів, вже була б відповідна реакція! А, може від нього приховують негативну інформацію про бездіяльність його підлеглих, або йому це не цікаво, він має багато інших важливих державних справ, а такі «дріб’язкові» питання, як порушення Закону «Про доступ до публічної інформації» - не царське це діло!
 
Мною, сьогодні, у Міжнародний день праці на електронну адресу Офісу Президента України скеровується третій журналістський запит з одного і того самого питання, хочеться все таки дочекатись реакції посадовців (можливо і Президента України) на запити і зрозуміти, скільки часу їм потрібно для такого реагування? Що заважає добросовісно виконувати покладені на них обов’язки, за які їм виплачується заробітна плата?
 

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 149 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
681
Перегляди статей
735608

Лічильник