Увійти


КФ «Ярич»: від журналістського до кримінального розслідування?

  • Автор: Олександр Жуков
КФ ЯричВсе почалось з банально простого випадку. Керівництво зареєстрованого у офшорі ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ярич», здійснюючи підприємницьку діяльність у с. Старий Яричів Кам’янка-Бузького району з порушенням природоохоронного законодавства та, будучи упевненими у тому, що у інформаційних відносинах з представниками ЗМІ можна «витворяти» чудеса і безкарно його порушувати, вирішило не допускати журналіста ІА «Журналісти проти корупції» до адмінкорпусу підприємства і не реагувати на його звернення і запити. Даремно вони це зробили, додавши ще більше «вугілля» у пічку моїх оперативно- розшукових навиків та журналістського завзяття , виробленого роками на службі у СБУ відчуття, виявлення саме того сліду корупційно – злочинних дій з боку посадових осіб саме цього підприємства. Виглядає, як бахвальство. Але це правда, яку я просто хочу донести до тих, кого це торкається.
 
В кінці минулого року в Інтернеті мною вже були оприлюднені публікації під назвою «Для чого порушники Закону реєструються у Кіпрі?, «Закони України у КФ «Ярич» не діють?», «Знову про КФ «Ярич»?». В цьому році вже оприлюднена публікація під назвою «Невже офшорна фірма буде дбати за екологію України?».
 
Тобто, по питанню порушення природоохоронного законодавства та інформаційних стосунків із ЗМІ вже написано достатньо.
 
Щоб перевести ці питання у площину правових відносин, мною до Львівського окружного адміністративного суду на початку 2020 року скеровано позовну заяву до КФ «Ярич» про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинення дій щодо надання інформації на мої запити , що торкаються порушень природоохоронного законодавства. Наприклад, чомусь керівництво кондитерської фабрики може дозволити собі вивозити тверді побутові відходи на не узаконене сміттєзвалище за межами смт.Новий Яричів. Чому? Нехай би вивозили відходи у Кіпр, де зареєстроване підприємство. Нехай би там засмічували родючі землі, а не в Україні. Хто дозволив це робити українцям, які працюють на підприємстві, що нищить екологію в Україні?
 
Уявіть собі, що було би у Кіпрі з фірмою, яка зареєструвалась в Україні, а здійснювала б підприємницьку діяльність і вивозила б сміття до не узаконеного сміттєзвалища на Кіпрі? Хто може мені це пояснити, як би це виглядало??? Може директорка кондитерської фабрики Шермолович Т. спробувала б це зробити у Кіпрі?!
 
Тому мої дії, як журналіста і громадянина України, який виявив на згаданому смітнику бухгалтерські документи кондитерської фабрики є цілком логічними та закономірними. Хто дав право цій фабриці за… ти навколишнє середовище у нашій державі? Ідьте на Кіпр і робіть там гадючники на землях!
 
У своєму запиті до керівництва фабрики, я просив надати інформацію про наявність укладеного Договору на вивіз твердих побутових відходів та відходів виробництва та ще кілька питань поводження з відходами виробництва (утилізація, складування, вивіз тощо). Логічне запитання після виявлених порушень? На мою думку, так! Хочу володіти сам цією інформацією та оприлюднити її для жителів навколишніх сіл та й інших громадян України, тим більше, що така інформація становить значний суспільний інтерес, адже кожен повинен знати, чи не несе згадане підприємство загрозу навколишньому природному середовищу та людям, чи не є шкідливим запах ванілі, що розповсюджується у певні періоди на значні відстані від підприємства, чи не є шкідливими для природи та людей стоки, що викидає фабрика у місцевий канал? Знати про викладене, це моє законне право та обов’язок, як журналіста. Керівництво фабрики не тільки відмовилось допустити журналіста до адмінбудинку підприємства із запитом по вказаних питаннях, але й відмовилось отримувати на пошті моє рекомендоване поштове відправлення із тими самими запитами. Ось таку «страусину» тактику обрало керівництво фабрики у стосунках з журналістом.
 
Я собі задаю питання, та й читачам рекомендую замислитись над тим- хто зацікавлений у тому, щоб люди не знали правдиві відповіді на ці питання? На мою думку, у цьому зацікавлені власники підприємства, даючи відповідні вказівки керівництву фабрики. Тож на шкоду інтересам України, чи на її користь вони діють? На мою думку- на шкоду інтересам України та її природного навколишнього середовища. Якщо так, то виникає інше запитання – вони друзі, чи вороги нашої держави? На мою думку, відповідь очевидна, друзі так не поступають.
 
А що роблять з ворогами України? Це питання до обговорення.
 
Отже повертаючись до Суду хочу пояснити, що 13.04.2020 року Львівський окружний адміністративний суд задоволив мою заяву та визнав дії відповідача протиправними та зобов’язав надати запитувану інформацію у повному обсязі. Все? Справедливість торжествує? Ні! Керівництво кондитерської фабрики оскаржило до апеляційного суду рішення першої інстанції, заявивши що спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки фабрика не є ні суб’єктом владних повноважень, ні розпорядником запитуваної інформації.
 
Не буду описувати правову позицію журналіста, мотивувальні висновки апеляційної інстанції , надаю витяг з постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду:
«Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року .... - без змін».
Отже, можна дійти висновку, що завдяки твердій незмінній позиції журналіста викрито незаконні дії керівництва ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ярич», що проявились у порушені інформаційного законодавства та у приховуванні від оприлюднення інформації, яка становить значний інтерес для суспільства, а саме щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства з боку згаданого підприємства.
 
Можливо, на цьому, дехто хотів би поставити крапку? Ні, цього не буде. До закінчення журналістського розслідування ще далеко. Адже закінчилась тільки перша серія адміністративного судочинства. А далі що? Тепер починається серія кримінального судочинства. Тобто за наслідком отриманої в процесі журналістського розслідування інформації, здобуті відомості, що засвідчують вчинення службовими особами кондитерської фабрики та інших державних органів кримінальних правопорушень, якими завдано шкоди інтересам держави. Це я знову натякаю про ворогів та друзів України, завдяки яким ми «маємо те, що маємо». Чи повинні відповідати за завдану шкоду т.з. «вороги»? На мою думку, так повинні. А для цього потрібно ще багато зробити.
 
Прошу слідкувати за наступними публікаціями, буде оприлюднюватись «бомбезна» інформація.

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 54 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
674
Перегляди статей
708447

Лічильник