Увійти


Повторне коло порушень закону у кондитерській фабриці «Ярич»?

  • Автор: Олександр Жуков
КФ ЯричВ кінці минулого року в Інтернеті мною вже були оприлюднені публікації під назвою «Для чого порушники Закону реєструються у Кіпрі?, «Закони України у КФ «Ярич» не діють?», «Знову про КФ «Ярич»?». В цьому році вже оприлюднена публікація під назвою «Невже офшорна фірма буде дбати за екологію України?» та «КФ «ЯРИЧ»: від журналістського до кримінального розслідування?».
 
У згаданих публікаціях я згадував, як керівництво фабрики у 2019 році «від футболило» журналіста з підприємства відмовившись (двічі) приймати журналістські запити:
«29 жовтня 2019 року, в робочий час, для подачі наручно журналістського запиту, звернувся на прохідну кондитерскої фабрики «Ярич» у с. Старий Яричів Кам’янка-Бузького району Львівської області. Пояснив працівникам охорони мету свого візиту та надав на їх вимогу своє журналістське посвідчення.
 
Після з’ясування з керівництвом фабрики обстави моєї появи охорона відмовилась мене пропустити у офісне приміщення фабрики, заявивши про відсутність керівництва та осіб, що можуть прийняти моє звернення. На відеокамеру я зафіксував момент, вияснення з працівником охорони причин відмови у прийомі мого запиту, після чого він ще раз звернувся до невідомої посадової особи і повідомив мене, що начальник служби безпеки цього підприємства передав мені вказівку, щоб я направив своє звернення письмово (поштою) (???).
 
Службова особа кондитерської фабрики «Ярич» явно порушила вимоги цього Закону, заявивши, щоб я направив поштою свій запит, відмовивши мені у його прийомі при особистому зверненні до цього підприємства»,
так мною описано намагання подати запит на публічну інформацію до керівництва згаданої фабрики.
 
Які ж питання цікавили журналіста:
  1. Надати інформацію про наявність укладеного Договору по вивозу відходів виробництва з території підприємства;
  2. Надати копію Договору про вивіз відходів виробництва;
  3. Надати відомості про наявність належним чином оформлених місць утилізації відходів виробництва;
  4. Надати інформацію про об’єми, назви, склад відходів виробництва, які щомісяця утворюються та утилізуються підприємством.
На мою думку ці питання цікавлять багатьох мешканців навколишніх сіл, адже відходи виробництва (документи КФ «Ярич» були мною знайдені на не узаконеному сміттєзвалищі за межами смт. Новий Яричів. Чому, керівництво фабрики «встидається» повідомити громаді причини вивозу документи фабрики на смітник у сусіднє село? Могли б просто спалити в котельні на території фабрики? Але цього не зробили, а вивезли на смітник? Хто це зробив, за чиєю вказівкою? Для чого? Чому мешканці села не повинні знати, чи є Договір на вивіз побутового сміття на підприємстві? Чи це таємниця? Чи, є належними чином оформлені місця утилізації відходів виробництва на цьому підприємстві? Чи, на фабриці безвідходне виробництво? Чому б, не повідомити громадян про це? Чи, це теж таємна інформація? Якщо запах ванілі чути далеко за межами села, чи не означає це, що виробництво не безвідходне? Хто перевіряв шкідливість або безпечність цього запаху для навколишнього середовища? Хто, і де оприлюднив таку інформацію? Знати про викладене, це моє законне право та обов’язок, як журналіста. Керівництво фабрики не тільки відмовилось допустити журналіста до адмінбудинку підприємства із запитом по вказаних питаннях, але й відмовилось отримувати на пошті моє рекомендоване поштове відправлення із тими самими запитами. Ось таку «страусину» тактику обрало керівництво фабрики у стосунках з журналістом.
 
Все це відноситься до минулорічних подій.
 
У поточному році, внаслідок розгляду моєї позовної заяви на незаконні дії ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» Львівським окружним адміністративним судом постановлено рішення , яким визнано дії підприємства щодо порушень законодавства у сфері інформаційних відносин протиправними та зобов»язано відповідача (КФ»ЯРИЧ») надати запитувану інформацію (копії документів та можливість ознайомитись із документами безпосередньо на підприємстві).
 
Ніби-то справедливість відновлена, рішення суду на мою користь, але фабрика не погодилась з цим рішенням і оскаржила його до апеляційної інстанції. «Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року …. – без змін», так зазначено у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 року.
 
Здавалось би, що КФ «Ярич» виконає рішення суду та надасть мені запитувані документи. Але , цього не сталось. Замість вказаних дій на мою поштову адресу надійшов пакет від кондитерської фабрики, кошти за пересилання якого мав сплачувати журналіст. Враховуючи те, що ні крекера, ні печива, ні тортів у КФ «Ярич» я не замовляв, тому відмовився від отримання цього пакета, розуміючи це, як можливу провокацію та намагання вчинити елементарний підкуп журналіста власною продукцією або грішми.
 
09.08.2020 року рекомендованим поштовим відправленням на адресу КФ «Ярич» мною скеровано два журналістські запити: один - з проханням невідкладно виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року , а другий- з питань отримання Кондитерською фабрикою «Ярич» дозволу на спец водокористування та інших питань, які торкаються дотримання вимог природоохоронного законодавства.
 
Через Укопошту встановлено, що з 11.08.2020 року згадане рекомендоване поштове відправлення знаходиться у поштовому відділенні смт.Новий Яричів і уповноважені особи фабрики, як одержувача цього відправлення не отримують його. Що це? Повторення минулорічних подій? Знову підприємство відмовляється отримувати поштове відправлення від журналіста?
 
18.08.2020 року (як і рік назад) з відеокамерою я звернувся на прохідну фабрики з проханням отримати від мене журналістські запити. Охоронник після телефонної розмови з невідомою особою повідомив мене, що до мене вийде службова особа фабрики. Невдовзі на прохідну вийшов начальник служби безпеки фабрики( посаду та прізвище не називав), заборонив мені проводити відео фіксацію нашої розмови, пояснивши це тим, що на приватній території заборонена відео зйомка без дозволу власника підприємства, відмовився від прийому моїх звернень, знову відсилаючи мене до послуг пошти, а при виході з приміщення фабрики зажадав виключення камери (погрожуючи знищити камеру). Не на камеру він пояснив, що є колишнім працівником СБУ з Волині та випровадив мене з території підприємства, закривши вхідні двері.
 
Отже знову, як і у жовтні 2019 року службові особи фабрики відмовляються особисто приймати журналістські запити, посилаючись на поштовий зв’язок. Станом на дату написання цієї публікації рекомендоване поштове відправлення так і не отримане одержувачем, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Знову треба йти по старому колу? Знову Суд?
 
 

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 15 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
674
Перегляди статей
708423

Лічильник