Увійти


Хто стоїть за розпалюванням старої ворожнечі?

  • Автор: Руслан Кальчук

храм Різдва Івана ХрестителяНещодавно автора цієї статті було запрошено депутатами Желдецької сільської ради бути присутнім на позачерговому засіданні, яке ініціювала голова сільради (Чорній Ольга Ярославівна). Ну що-ж, спробую бути об’єктивним та незаангажованим – висвітлю цю подію так би мовити із сторони, на скільки це вдасться.

Так от, 16 травня 2017 року голова сільради зібрала депутатів для обговорення щодо ненадання дозволу на відновлення меж землі, що знаходиться на території Храму Воскресіння Христового у селі Желдець. На засідання було запрошено настоятелів храмів УПЦ та УГКЦ а також громаду села. До слова, з громади прибуло лише декілька чоловік.

Історична довідка.

«Громада УГКЦ села Желдець була зареєстрована 1991 року. Громаді було передано храм. Одночасно було зареєстровано громаду УПЦ, яка також претендувала на храм. Незважаючи на те, що храм історично належав УГКЦ, громада на зборах села вирішила голосуванням віддати храм громаді УПЦ, яка користується ним до цього часу. З кінця 1991 року по 2013 рік громада УГКЦ відправляла богослужіння в каплиці, яка споруджена поруч з храмом. У 1991–2000 роках душпастирем громади був о. Ігор Вороняк. А з 2001 року – о. Володимир Шуба. 7 липня 2013 року освячено новозбудований храм.

На цей час релігійною громадаю Української Православної Церкви Київського патріархату в селі Желдець опікується ієрей Гунько Іван Миколайович».

Цього дня, перед самою сесією, мною було вирішено задати декілька запитань самому настоятелю громади УПЦ Гунько Івану, яке ви можете переглянути нижче:

Що ми тут бачимо? На мою думку ситуація виїденого яйця не варта. Є велика громада, є Храм, то надайте їм те, що вони просять. Є ще громада УГКЦ, можете ви сказати… Але в чому питання? Храм стоїть, земля є.

Історична довідка.

«7 липня 2013 року у с. Желдець Кам’янка-Бузького деканату освячено новозбудований храм Різдва Івана Хрестителя.
Урочисте богослужіння очолив єпархіальний архиєрей Михаїл Колтун, який рукоположив у сан священства Андрія Данилюка, вихідця з парафії селища Підкамінь, та уділив нижчі свячення Володимиру Швагуляку та Ігорю Колбасюку.

Проповідь виголосив о. Віталій Дуткевич, ЧСВВ, який на прикладі святого Івана Хрестителя, що «називав речі своїми іменами», заохотив вірних не боятися говорити правду і свідчити своїм життям про християнську віру. Для цього – зазначив проповідник – потрібно мати моральних авторитетів, таких як Митрополит Андрей, Патріарх Йосиф і блаженні мученики нашої Церкви.

На завершення богослужіння єпископ Михаїл наголосив, що спільна молитва в новопосвяченому храмі має свідчити про братню любов між парафіянами і ця «єдність у молитві – це унікальна можливість заявитися перед Богом», що ми є Церквою. Коли хтось гнівається на ближнього, той віддаляється від Церкви, адже «Церква – це є та атмосфера, де ми всі є брати і сестри», – підсумував архипастир.

Від імені всієї парафії о. Володимир Шуба подякував усім, хто долучився своїми пожертвами, щоб збудувати за два роки новий храм і тим самим знайти розв’язку у майнових відносинах між православною і греко-католицькою громадою села. Натомість колишній сільський голова Михайло Пітковський вибачився перед парафіянами, що не зумів об’єднати дві церковні громади».

Що ж відбувалося далі? Побувати на позачерговому засіданні сесії мені не довелося, так як депутат сільради Палас В.Г. запропонував сесію зробити закритою, щоб ті люди, котрі прибули в якості слухачів не були втягнуті в той розбрат, що відбувається в самій сільраді, та щоб не допустити розпалювання міжконфесійної ворожнечі, що як на мене, видається правильною позицією. Питання, що розглядалося, до речі відхилено.

По закінченні засідання я хотів знайти настоятеля релігійної громади УГКЦ та отримати у нього окремий коментар щодо ситуації, яка склалася, але він сам прибув у приміщення сільради, де терміново скликав депутатів в окреме приміщення для того, що я сам ніяк не міг збагнути…. Продовження на відео:

Що ми бачимо зі сторони. о.Івашко Андрій, вирішив особисто не давати землю, що під храмом іншої релігійної громади, чи за допомогою голови сільради, що це за змова? Чому релігійна людина настоює на тому, щоб відібрати, як він каже «крадене»? Хто у кого і що вкрав? Громада села у самих себе? Зрозуміло, є певні історичні претензії зі сторони УГКЦ на храм, що знаходиться в користування УПЦ, але ж для парафіян УГКЦ збудували новий, та ще й такими темпами – 2 роки! І на цей храм збирали, як то кажуть «з миру по нитці», та кошти давали й ті люди, котрі ходять в інші конфесії.

Згадаємо слова о. Володимира Шуби:

«Дякую усім, хто долучився своїми пожертвами, щоб збудувати за два роки новий храм і тим самим знайти розв’язку у майнових відносинах між православною і греко-католицькою громадою села»

Питання, яке у мене виникає – для чого вам ще? Чи ви не маєте де проводити Богослужіння? Для чого чинити спротив, та в чому полягає зацікавленість у ньому? Це, як на мене спричиняє міжконфесійний конфлікт, який вже здавалося був вичерпаний – для чого його знову розпалювати. У такий важкий час, коли Україна палає у вогні на сході, нам треба шукати шляхи примирення між такою великою громадою тут.
Людина, яка шукає Бога в своєму серці зайде як в один храм так і в інший.

«Хіба ж не знаєте, що ви — храм Божий і Дух Божий живе у вас ? Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм — ви»

Для себе я зробив висновки – голова сільради мабуть входить в релігійну громаду УГКЦ, та хоче таким чином шантажувати релігійну громаду УПЦ. Не дурно декілька раз лунали повз вуха вислови про «дзвони» чи то «іконостас». На що напрошується думка – ви нам дзвони – ми вам землю. Але чи так повинен діяти сільський голова – що це за методи?

Як мене запевнили люди з Желдеця, з якими мені довелося поспілкуватися, теперішній сільський голова, та її велика родина доклали безпосередньо великих зусиль на забудові нового храму. Мабуть тому вона претендує на велику увагу та вдячність з боку релігійної громади, та зокрема отця Івашко Андрія. Попередній мабуть був не такий вдячний, або не згоден з головою сільради в певних питаннях, тому покинув парафію під певним тиском.

Зі свого боку можу зауважити, що тут не те, що «попахує» – тут «смердить» корупцією, та зловживанням службовим становищем.
Наскільки вдалося розібратися з цією ситуацією – судити Вам.

Продовження буде: Наслідки.

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок

Люди в цій бесіді

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 64 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
600
Перегляди статей
604987

Лічильник