Увійти


Знову адмінпорушення, знову кримінал у сільській раді?

Знову адмінпорушення знову кримінал у сільській радіЩе не встигло висохнути чорнило на печатках, якими завірені рішення та виконавчі листи Львівського окружного адміністративного суду за наслідком розгляду моїх позовів до Старояричівської сільської ради (шість позовів) з приводу порушень вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»,ще сільська рада не повернула мені всі кошти судового збору за подання згаданих позовів, як у цьому ж суді розпочато розгляд ще однієї справи за позовом кукезівчан-Білої Г.С. та Білого Т.С. до Старояричівської сільської ради. Підстава відкриття провадження аналогічна- ненадання інформації на запити.
 
Складається враження, що сільська рада навмисно спочатку не надавала публічну інформацію тільки журналісту, а потім вже, мабуть, по накатаній схемі-позивачам з с. Кукезів (Білому Т. та Білій Г.). В чому їх вина? Чому таке відверто нелюдське ставлення керівництва ради до згаданих громадян, ігнорування їх правами та свободами на вільне отримання інформації? Чому сільська рада впродовж кількох місяців не надавала запитувану інформацію стосовно земельних ділянок, наданих Білому Т. для будівництва житлового будинку та з інших питань? Я вже згадував про це у своїх попередніх публікаціях і, мабуть було би логічним з боку сільської ради вжити всіх заходів для того, щоб локалізувати конфлікт і вирішити його полюбовно, не доводити до оприлюднення неприязні особисті стосунки, тим більше, що я особисто звертався із цим проханням до керівництва ради. Але цього не відбулось. Впродовж десяти років Білий Т. не може добитись справедливого вирішення свого питання тому, що керівництво сільської ради вводить його в оману, обіцяє одне, а робить інше.
 
Історія з не наданням відповідей на запити продовжується, так само, як це було зі мною- відповіді на запити у строки, встановлені вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» не надавалась, а вже після того, як до Суду скеровувалась позовна заява сільська рада раптом скеровувала позивачу кілька відповідей, зареєстрованих у відповідному журналі різними датами. Для підтвердження того, що згаданим органом самоврядування Закон не порушувався аналогічні копії відповідей направлялись до суду. Але у судових засіданнях встановлювалось, що підтверджуючих документів, направлення відповідей на запити у сільської ради, як правило не знаходилось і довший час сільська рада виправдовувалась і пояснювала це відсутністю коштів на відправку запитів рекомендованими поштовими відправленнями. Тільки після Нового року Старояричівська сільська рада за наполяганням журналіста почала надавати відповіді на запити рекомендованими поштовими відправленнями. Мабуть, у випадку з Білим Т.С. та Білою Г.С. може бути така сама ситуація, коли відповіді не надсилались адресату.
 
У судовому засіданні 25.04.2019 року представник відповідача (Старояричівської сільської ради) не надав доказів направлення позивачам відповідей на запити (шість запитів), розгляд справи перенесено на іншу дату.
 
На підставі викладеного в мене виникає цілком передбачуваний висновок про те, що згадана сільська рада та її посадові особи працюють не на користь громадян, що проживають на її території, а на шкоду їм? Невже, обираючи собі таке керівництво, громадяни не замислювались над можливими наслідками? Чи, згадані особи є не замінимі? Чи, заважає клановість та родинні зв’язки? Чомусь, впевнений у тому, що ця справа не є останньою, що будуть інші звернення з такого самого приводу? Але сам факт вже існуючих неодноразових звернень різних громадян до суду з вимогою визнати дії сільської ради незаконними, протиправними та зобов’язанням надати запитувану інформацію є симптоматичним свідченням системних порушень Закону, можна назвати їх рецидивуючими (повторюваними). Викладене тільки підтверджує те, що керівництво сільської ради не винесло жодних уроків з тих судових засідань, стороною провадження у яких був я і на мою думку, вважає, що жодних порушень Закону не вчиняло, що це журналіст виконує чиєсь замовлення і навмисно, створює таку ситуацію, за якої сільська рада «випадково» вчиняє дріб’язкові порушення. Займаючись пошуком чорної кішки у темній кімнаті керівництво сільської ради забуває звернути увагу на себе і подивитись у дзеркало- там все можна побачити. Свідченням незаконної діяльності сільської ради в питаннях невиконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» є якраз ті шість рішень, постановлених судом на мою користь, згідно яких дії службових осіб сільради визнано незаконними та зобов’язано надати запитувану інформацію у повному обсязі (до цього часу одне рішення суду сільська рада не виконала, що може стати підставою для відкриття нового кримінального провадження).
 
Отож, розгляд адміністративної справи триває. Для надання доказів про надсилання запитуваної інформації запитувачу, сільською радою скеровано до суду відзив та інші документи. У своїй попередній публікації «Невже виявлено нову «аферу» Старояричівської сільської ради?» я згадував про документи (заява Білого Т. та рішення сільської ради № 19 від 23.05.2014 року), які сільська рада за кілька днів до розгляду справи у суді направила позивачу і, які на його думку є сфальсифіковані, адже згадану заяву Білий Т. не писав, не підписував і до сільської ради не подавав. Тому напрошується питання, хто, коли, для чого написав згадану заяву і «злипував» рішення сільської ради?
 
Також рахую за потрібне пояснити читачам, що 24.04.2019 року за моєю заявою Залізничним ВП ГУ НП у Львівській області відкрито кримінальне провадження за фактом службового підроблення службовими особами Старояричівської сільської ради згаданого рішення ради, а 25.04.2019 року від слідчого згаданого відділу поліції отримано Повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за моєю заявою за ознаками ст.366 КК України. Мабуть, потрібно звернути увагу громадян і на те, що це вже третє кримінальне провадження, відкрите у березні-квітні п.р. за фактами кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами Старояричівської сільської ради. Цей факт мав би викликати відповідну реакцію з боку правоохоронних органів. Невже сільська рада стала «осиним кублом» підробки документів? Чи , може цей факт сприймається окремими посадовцями, як «журналістська показуха»? Даремно! Зважаючи на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду мені була надана можливість ознайомитись із документами сільської ради(рішення, розпорядження) за досить великий проміжок часу (кілька років), беручи до уваги, що з документами сільської ради я також мав можливість ознайомитись у архіві Кам’янка-Бузької райдержадміністрації можу з упевненістю стверджувати про наявність значної кількості кримінальних правопорушень у діях службових осіб згаданої ради, що вчинялись впродовж майже 10 років за одними і тими самими схемами. Мова, на мою думку, може вестись про створення та існування в рамках сільської ради злочинної організації.
 
Тому, прошу рахувати цю публікацію, як офіційне звернення до правоохоронних органів(в першу чергу прокуратури, яка здійснює нагляд за слідством) з вимогою звернути особливу увагу досудового розслідування на повторюваність одних і тих самих кримінальних правопорушень до великої кількості громадян- мешканців сільської ради та області.
 
 
Жуков О.С.

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 85 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
557
Перегляди статей
565042

Лічильник