Увійти


Для чого суддя Городецька Л.М. зловживає службовим становищем?

Для чого суддя Городецька Л.М. зловживає службовим становищемОзнайомлення із судовими рішеннями по справі № 461/10920/14 показало що до Реєстру станом на сьогодняшню дату включено 65 судових рішень. Але з невідомих причин на сайті Галицького районного суду м.Львова у списку авто призначених справ ця справа є «зашифрованою»- утаємничені відомості про позивача та відповідача, предмет позову. Чому? Може у цій справі маються відомості, що становлять державну таємницю? Може для того, щоб ця «супертайна» не стала відомою для широкого загалу суддя Городецька Л. вдалась до службового підроблення? Чи це зроблено навмисно? В чому ж воно полягає? Достатньо провести аналіз судових рішень, викладених у РЕЄСТРІ по цій справі.
 
Отже, 12 вересня 2014 року суддя Галицького районного суду м.Львова Городецька Л.М. за наслідком розгляду матеріалів позовної заяви Михайляк Т.Д., Михайляка Б.М. до Бартиша І.Є. та ще ряду фірм про стягнення боргу за договором позики відкрила провадження у цій справі. Цікавим є те, що ця ухвала була зареєстрована у Адміністратора РЕЄСТРУ 15.09.2014 року за № 40449672. Хочу зауважити, що згадана позовна заява до суду надійшла 10.09.2014 року, про це свідчить номер справи, що внесений до списку авто призначених справ (назва позивача та відповідача, як я згадував вище утаємничена і у цьому списку не фігурує). На цій підставі я можу припустити, що під цим номером у суді могла бути зареєстрована ця або інша справа, наприклад для вчинення корупційних діянь??? Чому я можу так припустити? Тому, що справа зареєстрована в суді без сплати судового збору. Тому, що 11.09.2014 року суддя Городецька Л.М. по цій справі постановила ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову (про який я вже згадав вище).
 
На час реєстрації справи вже повним ходом велись бойові дії на сході України, а суддя Городецька Л.М. всупереч вимог Закону прийняла до провадження позовну заяву без сплати судового збору. Це що на користь бюджету України, чи на шкоду інтересам нашої держави? Під час війни такі дії , на мою думку, потрібно розцінювати, як умисне шкідництво нашій державі на користь агресора. Чи може такі дії є благодійною акцією судді? Може вона з власної кишені заплатила судовий збір? Ні, цього не було. Тільки після того, як справа попала до апеляційної інстанції судовий збір було сплачено. Виглядає, що суддя Городецька Л.М. є в приятельських стосунках з позивачами і зі своє «ласки» звільнила їх від сплати судового збору. А що для неї Закон? Плюнула і розтерла! Під час війни такі дії завжди суворо карались. Хто ж дозволив судді Городецькій Л.М. так «мирно» поводитись із Законом під час військових дій?
 
Виглядає так, ніби суддя Городецька Л.М. поставила воза перед кіньми і хоче ним їхати до Суду? Хочу теж зауважити, що ця ухвала направлена Адміністратору РЕЄСТРУ 17.09.2014 року і зареєстрована за № 40488079. Навмисно виділяю жирним шрифтом цю інформацію, щоб читачі зрозуміли в чому полягає «цимес» службового підроблення.
 
Нагадаю читачам, що згідно вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» судді зобов’язані на наступний день після ухвалення судового рішення у суді направити його електронну копію до Адміністратора РЕЄСТРУ. Порушення цих вимог є підставою для притягнення судді - порушника до дисциплінарної відповідальності. Є ще одна вимога Закону, яка забороняє суддям при здійсненні судочинства використовувати судові рішення, що не внесені до РЕЄСТРУ.
 
А тепер «побуцаємо» думку з приводу ухвалень та внесення до РЕЄСТРУ згаданих судових рішень. Ухвала від 12.09.2014 року має реєстраційний номер( номер реєстрації у РЕЄСТРІ) значно менший ніж ухвала від 11.09.2014 року. Що це означає? А це означає, що суддя Городецька Л.М. , ухвалу про відкриття провадження постановила 12.09.2014 року, а зареєструвала 15.09.2014 року, як це вказано у судовому рішенні. А що ж з судовим рішенням від 11.09.2014 року? На мою думку це судове рішення вона ухвалила 11 09.2014 року, а зареєструвала тільки 17.09.2014 року, прискоривши накладення арешту активів ТзОВ «Євген» з метою отримання неправомірної вигоди. Це підтверджується реєстраційними номерами судових рішень. А для чого вона це зробила? Мабуть для того, щоб вчинити дії на користь однієї із сторін провадження. І мабуть, не за дякую? Принаймні для такого висновку є всі аргументи і докази- явне порушення вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» в частині несвоєчасного надсилання електронних копій до Адміністратора РЕЄСТРУ. З другого боку такі дії були незаконними, адже до відкриття провадження суддя не мала права постановляти судове рішення про вжиття заходів забезпечення позову (станом на дату постановлення ухвали був чинним попередній ЦПК України).
 
І про ці порушення Закону суддя Городецька Л.М. тишком-нишком не згадувала б, якщо б інша сторона провадження не звернулась до апеляції з вимогою скасувати ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову. Ось тут і «вилізло» шило з мішка! Треба було спасати своє лице, статус. Не дивлячись на те, що справа до апеляції була скерована у листопаді 2014 року через суд першої інстанції суддя Городецька Л.М. не змогла «побачити» допущені «описки» у судовому рішенні від 12.09.2014 року. Тільки тоді, коли вже в апеляційній інстанції судді звернули увагу на невідповідність дат, якими постановлені ухвали про відкриття провадження та про вжиття заходів забезпечення позову суддя Городецька Л.М. раптом «прозріла» і побачила технічну «описку» в ухвалі про відкриття провадження, скерувавши на адресу лист з клопотанням повернути вказану справу для виправлення технічної описки. Не вдаючись у аналіз правомірності постановлення ухвали про повернення справи з апеляції до Галицького районного суду для виправлення описки у десятиденний строк (???????), хочу зупинитись на самій ухвалі з цього питання.
05.01.2015 року (питання про виправлення описки розглядалось з 17.11.2014 року) суддя Городецька Л.М. у відповідності до вимог ст.119 ЦПК України(з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі) постановила ухвалу про виправлення описки у ухвалі від 12.09.2014 року, яку вже на той час було оскаржено в апеляційному порядку. Тобто апеляційною інстанцією вже було встановлено, що до ухвали про відкриття провадження внесено відомості, які не відповідають дійсності - щодо дати ухвалення цього судового рішення.
 
Незважаючи на це суддя Городецька Л.М. вказує що «при скеруванні матеріалів справи в апеляційну інстанцію встановлено, що допущена описка у вступній частині ухвали і неправильно зазначено дату ухвалення судового рішення 12.09.2014р., тоді як ухвалу постановлено 11.09.2014 року». Далі у тексті цієї ухвали суддя Городецька Л.М. посилається на ст.219 ЦПК України, з чого можна зрозуміти, що це Суд (суддя) з власної ініціативи взялась за виправлення описки. Але ж це не відповідає дійсності. Це не суддя встановила невідповідність дат у згаданих ухвалах, це апеляційна інстанція та відповідачі по справі встановили службове підроблення з боку згаданої судді. І це легко підтверджується тим, що постановлення та реєстрація згаданих ухвал відбувалось не в один день, як цього вимагає Закон , а у різні дати з проміжком у кілька днів. Іншими словами, за умови постановлення ухвали про відкриття провадження та ухвали про вжиття заходів забезпечення позову однією датою (11.09.2014 року), реєстрація цих судових рішень теж мала би відбуватись одним днем, чого насправді не було. Що і треба було доказати!!!
 
Отож, згадані обставини, що були виявлені під час моніторингу судових рішень по вказаній справі стали підставою для скерування директором ТзОВ «Євген» Лукянчуком В.Б. заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України (службове підроблення) з боку судді Городецької Л.М. до Генеральної прокуратури України. За наслідком розгляду цієї заяви згадана установа внесла відомості вказані у заяві до ЄРДР та розпочате досудове розслідування, яке продовжується по даний час.
 
З викладеного напрошується питання - це випадок, чи система? На це питання дає відповідь Єдиний державний реєстр судових рішень. За даними РЕЄСТРУ суддя Городецька Л.М. у 2018 році внесла до РЕЄСТРУ 11 судових рішень, ухвалених нею ще у 2015 році(???). Можна навести ще багато інших фактів порушень Закону. За такі систематичні порушення вимог Закону вона отримує премії, чи такі вчинки здійснюються на шкоду інтересам служби? Якщо премії за такі зловживання службовим становищем суддя Городецька Л.М. не отримує, напрошується висновок про те, що неправомірну вигоду від таких вчинків вона отримує від однієї із сторін провадження? Не віриться, щоб суддя з таким багатолітнім досвідом роботи вчиняла такі порушення вимог Закону через службову недбалість, що теж є кримінальним правопорушенням. Хочу зауважити, що таких випадків (нехлюйського ставлення до виконання своїх обов’язків або зловживання службовим становищем) з боку судді Городецької Л.М. у РЕЄСТРІ дуже багато. Це теж є певним сигналом для слідчих, що займаються досудовим розслідуванням у згаданому провадженні. Прошу рахувати цю публікацію офіційним зверненням до слідчого, що проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні про службове підроблення, вчинене суддею Городецькою Л.М.
 
Жуков О.С.

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 35 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
529
Перегляди статей
538075

Лічильник