Увійти


Чому суддя Мигаль Г.П. затягує розгляд скарги?

Чому суддя Мигаль Г.П. затягує розгляд скаргиНагадаю читачам, що 08.04.2019 року на адресу слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області була скерована заява щодо кримінальних правопорушень судді Залізничного районного суду м.Львова Боровкова Д.О. та заступника начальника слідчого підрозділу ВП Дейнеки Н. за ознаками злочинів, встановлених статтями 364, 366 та 375 КК України.
 
Згадана заява пройшла по «великому» колу очільників правоохоронних органів (Львівської місцевої прокуратури № 2, прокурора області та територіального управління ДБР, а потім «знаток» КПК України з ДБР Ніколайчук Г. 19.04.2019 року відмовив у внесенні відомостей до ЄРДР. Поки чиновники згаданих відомств розглядали цю заяву, мною на адресу Залізничного районного суду м. Львова була скерована скарга на бездіяльність слідчого Залізничного ВП щодо невнесення відомостей, вказаних у заяві від 08.04.2019 року до ЄРДР.
 
Згадана скарга завдяки «принциповій» позиції судді Боровкова Д.О. опинилась у апеляції, яка скерувала її на розгляд до Франківського районного суду м.Львова.
 
07.05.2019 року у судовому засіданні суддя Ванівський Ю.М. розглянув згадану справу і постановив судове рішення, яким зобов’язав Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області вирішити питання щодо внесення до ЄРДР відомостей викладених у заяві від 08.04.2019 року.
 
Після такого рішення в мене виникли питання до прокурора Львівської місцевої прокуратури № 2, заступника прокурора області Русецького О. та начальника Першого слідчого відділу ТУ ДБР Ніколайчука Г., чому, кожен з них при розгляді заяви порушив вимоги ст.214 КПК України і не вніс відомості до ЄРДР? Чому, тільки за рішенням суду зобов’язано слідчого внести відомості до ЄРДР, хоч кожен із згаданих чиновників зобов’язаний розглядати заяву про вчинене кримінальне правопорушення саме на підставі ч.1 ст.214 КПК України? Відповідь напрошується сама- цього не було зроблено саме тому, що заява торкалась незаконних дій судді Боровкова Д.О. та керівника Залізничного ВП Дейнеки Н. (тобто елементарні корупційні дії з боку згаданих посадовців).
 
На підставі згаданої злочинної бездіяльності вказаних посадовців, приймаючи до уваги згадане судове рішення слідчого судді Франківського районного суду м.Львова Ванівського Ю.М. 10.05.2019 року мною на адресу того ж слідчого Залізничного ВП скерована заява про вчинені кримінальні правопорушення службовими особами Залізничного ВП, Львівської місцевої прокуратури № 2 , прокуратури області та ТУ ДБР у м. Львові. Враховуючи те, що відомості викладені у заяві знову не були внесені до ЄРДР мені нічого не лишалось, як оскаржити бездіяльність слідчого поліції до суду. 12.05.2019 року така скарга була скерована до Залізничного районного суду м. Львова. Слідчі судді Залізничного районного суду м.Львова Боровков Д.О. та Колодяжний С.Ю. взяли самовідводи і скарга знову через апеляцію опинилась на розгляді у Франківському районному суді м.Львова(суддя Мигаль Г.П. отримала справу 07.06.2019 року).

Розгляд скарги суддею Мигаль Г.П. було призначено з порушенням строків , встановлених вимогами ст.306 КПК України (не пізніше 72 годин з моменту надходження скарги). З огляду на згадану вимогу скарга мала би розглядатись 10.06.2019 року, але з невідомих причин її розгляд був призначений на 12.06.2019 року (через 120 годин).
 
Судове засідання проводилось за відсутності представників Залізничного ВП та органів прокуратури,закон це дозволяє робити, тим більше, що вони були належним чином повідомлені про дату та місце проведення судового засідання.
 
У судовому засіданні суддя докладно була поінформована про обставини мого звернення із заявою до Залізничного ВП та скаргою на бездіяльність слідчого до суду. Також мною було надано вичерпні відомості, щодо обставин розгляду своєї попередньої скарги суддею Ванівським Ю.М. Не дивлячись на те, що всі обставини справи(скарги) були з’ясовані суддя Мигаль Г.П. висловила сумнів, щодо ідентичності копії заяви від 10.05.2019 року, яка долучена до скарги на бездіяльність слідчого заяві, яка мною скерована до слідчого Залізничного ВП. Мотивація сумнівів судді полягала у тому, що на копії заяви відсутній мій підпис. Пояснення, щодо наявності у справі копії талону-повідомлення Залізничного ВП про прийняття заяви від 10.05.2019 року та моя пропозиція завірити своїм підписом згадану копію заяви у судовому засіданні на суддю позитивного враження не справили і тому нею було прийнято рішення про відкладення розгляду скарги на 14.06.2019 року, запросивши до розгляду представників поліції та прокуратури.
На мою думку, суддя вчинила незаконні дії щодо затягування розгляду скарги, адже відсутність мого підпису на копії заяви до поліції є надуманою причиною для відкладення розгляду скарги. Для чого суддя це вчинила? Очевидно, що суддя поставлена у становище, коли їй потрібно вибирати одну «правду» з двох - чи діяти по Закону, чи діяти по принципу «корпоративної» солідарності і порушувати Закон.
 
Щоб переконатись у правдивості, чесності, дисциплінованості та добросовісності згаданої судді я звернувся до Єдиного державного реєстру судових рішень. Для цього за формулої «стелі» взяв для опрацювання 2017 рік і встановив, що у 2017 році згадана суддя внесла до РЕЄСТРУ 114 ухвал по кримінальних справах. А, як ця суддя виконувала вимоги Закону України «Про доступ до судових рішень», щодо своєчасності направлення копій судових рішень до РЕЄСТРУ? Виявилось, що суддя Мигаль Г.П. неодноразово порушувала вимоги ч.3 ст.3 згаданого Закону і замість того, щоб направити судове рішення до РЕЄСТРУ на наступний день після ухвалення в суді прострочувала цей термін на місяць або й більше (ухвала по справі № 465/1762/16-к від 27.02.2017 року направлена тільки 05.04.2017 року; ухвала по справі № 465/2212/17 від 22.05.2017 року направлена тільки 23.08.2017 року).
 
Щоб перевірити дотримання слідчим суддею Мигаль Г.П. процесуальних строків при розгляді скарг вирішив перевірити одну справу- 465/1533/16-к, по якій до РЕЄСТРУ включено 9 судових рішень. Для цього використав відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень та Списки авто призначених справ, що надійшли вперше (з 21.07.2014 року).

Перше. 21.03.2016 року суддя Мигаль Г.П. отримала скаргу на бездіяльність слідчого та прокурора в кримінальному провадженні № 12013150080001545 від 25.06.2009 року по справі № 465/1533/16-к і 22 березня 2016 року постановила ухвалу про відкриття провадження у справі, якою судове засідання призначене на 24.03.2016 року. Ця скарга до цього часу не розглянута, у РЕЄСТРІ відсутнє судове рішення по цій скарзі. Чому не оприлюднене?
 
Друге. 30.06.2016 року суддя Мигаль Г.П. отримала скаргу на бездіяльність прокурора Львівської місцевої прокуратури № 3, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Згадана скарга з порушенням строків, встановлених ст.306 КПК України розглянута тільки 04.07.2016 року, а ухвала по справі від 04.07.2017 року направлена до РЕЄСТРУ з порушенням строків встановлених вимогами Закону України «Про доступ до судових рішень» тільки 03.08.2016 року(майже через місяць ).
 
Третє. 05.08.2016 року суддя Мигаль Г.П. постановила ухвалу по справі № 465/1533/16-к за скаргою потерпілої особи на бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12013150080001545 від 22.05.2013 року(прошу звернути увагу на дату відкриття згаданого кримінального провадження , вказаного у першому пункті- 25.06.2009 року???). Чи, це не фальсифікація? Згадана ухвала внесена до РЕЄСТРУ з порушенням вимог Закону. Крім того, пошуком у Списку авто призначених справ, що надійшли вперше за 27.07.2016 року- 05.08.2016 року встановлено, що така скарга до суду не надходила. Звідки скарга взялась у Суді? Хто її приніс до суду і надав судді Мигаль Г.П. для розгляду? Чому у ухвалі суду фігурує кримінальне провадження, номер якого є ідентичним в ухвалі суду від 22.03.2016 року, але дати внесення яких до РЕЄСТРУ є різними?
 
Четверте. 05.09.2016 року суддя Мигаль Г.П. постановила ухвалу про відкриття провадження та призначення скарги до розгляду у справі № 465/1533/16-к за наслідком розгляду скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12013150080001545 від 22 травня 2016 року. Потрібно зауважити, що згадана ухвала направлена до РЕЄСТРУ з порушенням вимог Закону тільки 23.10.2016 року. У списку авто призначених справ Суду за період часу з 29.08.2016 року по 05.09.2016 року відсутні відомості про надходження до Суду згаданої скарги по справі. Крім того, звертаю увагу на те, що вже втретє фіксується інша дата внесення до ЄРДР кримінального провадження № 12013150080001545 від 22.05.2016 року; від 22.05.2013 року; від 25.06.2009 року(Це , що відверта фальсифікація судових рішень???).
 
П’яте. Про систематичне порушення строків розгляду скарг суддею Мигаль Г.П., щодо бездіяльності прокурора Львівської місцевої прокуратури № 3 також свідчить ухвала від 16.02.2017 року по справі № 465/1533/16-к, якою розглянута скарга від 27.01.2017 року. Тобто, замість п’яти робочих днів скарга розглядалась 12 робочих днів. До РЕЄСТРУ зазначена ухвала також направлена з порушенням строків, встановлених Законом тільки 20.02.2017 року.
 
Отже, слідчий суддя Мигаль Г.П. не тільки за моєю скаргою порушила процесуальні строки розгляду скарг. Але від цього мені не стало краще чи комфортніше, тому що порушення вимог Законів очевидні і вони носять системний характер, які стосуються інших громадян.
 
То, ж чому суддя Мигаль Г.П. систематично порушує вимоги чинного законодавства України? Чому порушує процесуальні строки розгляду скарг? Чому систематично порушує вимоги Закону України «Про доступ до судових рішень»? Яким чином вона проходить кваліфікаційне оцінювання за наявності таких порушень? Хто дасть відповідь на поставлені питання?

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
556
Перегляди статей
564480

Лічильник