Увійти


Проблеми «небожителів» печерських пагорбів та пенсіонерів.

Проблеми небожителів печерських пагорбів та пенсіонерівВ майновій декларації судді Печерського районного суду м.Києва Григоренко Ірини Володимирівни за 2018 рік вказано наступне майно:
 
 
 
  • Земельна ділянка площею 20 000 кв.м. у Хмельницькій області;
  • Квартира площею 26,7 кв.м в м.Києві;
  • Квартира площею 47,8 кв.м. в м.Києві, вартістю 914 108 грн;
  • Квартира площею 50,4 кв.м. в м.Києві, вартістю 600 000 грн;
  • Автомобіль марки ТОЙОТА(RAV 4), 2016 року випуску, вартістю 1 081 290 грн.;
  • Доходи від відчуження нерухомого майна- 459 200 грн.+272 876 грн.+ 245 849 грн.
  • Подарунки у грошовій формі- 93 000 грн.
  • Заробітна плата судді за рік ставила 323 547 грн.
 
Як на Вашу думку, шановні читачі, - чи значною сумою коштів для судді є 1000 грн.? Мабуть, зі мною погодяться, що така сума грошей для цієї «небожительки» з такими статками - просто смішні гроші.
 
А тепер прошу порівняти місячну пенсію автора цих рядків у розмірі трохи більше від 5 тис. грн. із вищевказаними доходами судді Григоренко І.В. Небо і земля, чи не так? Для мене 1000 грн. це значна сума коштів, яку я не можу витратити на непередбачені у сімейному бюджеті, цілі. До слова. Під час служби у правоохоронних органах мені чомусь не дарували подарунки у грошовій формі? Що це за дарунки ? За що? За справу?
Мабуть, у зв’язку із такою великою різницею у доходах, суддя все міряє на свій кшталт, рахуючи 1000 грн. копійками
.
Для чого я навів ці приклади?
 
Справа у тому, що на початку серпня 2019 року скерував до Печерського районного суду м.Києва скаргу на бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України, щодо невнесення відомостей викладених у заяві про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР. 09.082019 року ця скарга була зареєстрована у суді під № 757/42210/19 та розподілена слідчому судді Григоренко І.В. Розгляд справи був призначений на 30.09.2019 року.
Враховуючи наявність у кримінально-процесуальному кодексі України ст.336, якою передбачена можливість здійснення дистанційного судового провадження, я завчасно звернувся до Печерського районного суду з клопотанням про розгляд моєї скарги 30.09.2019 року у режимі відео конференції. Зокрема у заяві вказано наступне:
 
Враховуючи мій статус пенсіонера та у зв’язку з відсутністю коштів для доїзду до Печерського районного суду м. Києва у судове засідання, призначеного на 15-00 год. 30.09.2019 року для розгляду кримінальної справи № 757/42210/19, прошу у відповідності до вимог ст.336 КПК України організувати відео конференцію цього та всіх інших судових засідань по розгляду цієї справи. Дистанційний розгляд справи пропонується організувати у приміщенні Залізничного районного суду м. Львова.
 
Про прийняте рішення прошу повідомити.
 
Моє клопотання Суд отримав 30.08.2019 року, але жодних судових рішень щодо його розгляду суддя Григоренко І.В. впродовж місяця не ухвалювала, тобто не повідомила мене про можливість моєї участі у розгляді скарги в режимі відео конференції і тільки 21.10.2019 року на мою адресу суддя Григоренко І.В. , як «небожителька» вирішила направити ухвалу про відмову у задоволенні мого лопотання, яка була нею постановлена 30.09.2019 року після проведення судового засідання по розгляду моєї скарги.
 
У цій ухвалі суддя Григоренко І.В. вказала наступне:
 
«Отже, необхідність проведення судового засідання в режимі відео конференції повинна бути належним и чином обґрунтована. Разом з тим скаржником Жуковим Олександром Сергійовичем не надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості з’явитись в судове засідання.
 
За таких обставин, клопотання щодо розгляду провадження за скаргою в режимі відео конференції є необґрунтованим та не підлягає задоволенню».
 
Хочу звернути увагу читачів на наступне. Ухвала постановлена через місяць після надходження мого клопотання та після проведення призначеного судового засідання. Тобто, фактично суддя Григоренко І.В. відмовила мені у відео конференції після проведення судового засідання? Що ж вона відмовила мені? Нуль, зеро? Ця відмова мала би бути ухвалена до проведення судового засідання, а не після розгляду скарги у судовому засіданні.
Принагідно, хочу повернутись до питання необгрунтованості та неподання доказів неможливості з’явитись у судове засідання.
 
Чи відомо цій судді- «небожительці» , що таке статус пенсіонера, що таке відсутність коштів на ліки, що таке заощадливість у витратах пенсії? Звичайно, що для неї все це невідоме, вона «гребе» гроші лопатою і , мабуть, думає, що всі так живуть, як вона. Для мене поїздка до Києва становить приблизно 1000 грн., це ті кошти, які я повинен забрати у сімейному бюджеті, позбавивши себе можливості придбати дорогі ліки, чи оплатити непередбачений ремонт газової колонки. У клопотання я вказав «про статус пенсіонера та відсутність коштів на доїзд до Києва». Невже цього замало для належного обгрунтування неможливості брати безпосередню участь у судовому засіданні, невже відсутність коштів не може бути поважною причиною для проведення процесуальних дій у режимі відео конференції. Виглядає так, що я повинен надати до суду витяг з Ощадбанку про розмір своєї пенсії? Невже суддя хоче навмисно принизити мене поданням до Суду такого документу? Хоч би встидалась у судовому рішенні вказувати, що згадана мною причина неможливості бути у судовому засіданні є необгрунтованою.
 
Я це розцінюю, як розбещеність судді Григоренко І.В. наявними коштами та статками, через які вона втратила можливість адекватно сприймати реалії життя простих українців, через які я рахую її «небожителькою» по відношенню до таких, як я пенсіонерів.
 
Необхідно звернути увагу на ще один аспект діяльності згаданої судді. У відповідності до вимог ст.306 КПК України розгляд скарги на бездіяльність прокурора, щодо невнесення відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення до ЄРДР становить не більше 72 годин з моменту надходження скарги. Чому суддя Григоренко І.В. порушила вимоги Закону? Чому до цього часу не розглянула мою скаргу? І вона рахує це нормальним явищем, а те, що я не маю коштів для доїзду до Києва- не обгрунтованістю клопотання?
 
Мені можуть пояснити це тим, що велика завантаженість суддів цього суду. Але в Законі немає посилань на те, що через завантаженість суддів можна порушувати вимоги Закону. Зрештою мене, як громадянина України це і не повинно цікавити. Моя скарга повинна бути розглянута вчасно, відповідно вимог Закону, а «завантаженість» суддів- це проблеми судової гілки влади. Чи не так?
 
Але й це ще не все. Я вирішив перевірити через РЕЄСТР, наскільки добросовісно ставиться суддя Григоренко І.В. до своїх службових обов’язків. Виявилось, що ця службова особа систематично зловживає своїм службовим обов’язком, тобто є системним порушником вимог Закону України «Про доступ до судових рішень». Хто не вірить, може сам переконатись у цьому, знайшовши у Єдиному державному реєстрі судових рішень наступні відомості. За період часу з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року суддя Григоренко І.В.(на той час Кирилюк І.В.) направила до РЕЄСТРУ 596 ухвал по кримінальних справах , ухвалених ще у 2018 році. Потрібно зауважити, що по справі № 757/42210/19-к до РЕЄСТРУ не внесено жодного судового рішення. Чому суддя Григоренко І.В. так впевнено порушує Закон? Тому, що беззаконня в судовій гілці влади?
 
Наприклад, ухвала від 14.03.2018 року по справі № 757/11059/18-к направлена суддею до РЕЄСТРУ тільки 14.01.2019 року; ухвала від 03.04.2018 року по справі № 757/10893/18-к направлена до РЕЄСТРУ 31.01.209 року; ухвала від 05.04.2018 року по справі № 757/3308/18-к направлена до РЕЄСТРУ 01.03.2019 року. Тобто, місяцями суддя Григоренко І.В. «маринує» свої судові рішення, мабуть теж під впливом своїх майнових статків та здобутків, мріючи про ще більші? Викладена інформація дає підстави стверджувати, що системне порушення суддею Григоренко І.В. вимог ч.3 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності- 596 разів(саме така кількість порушень виявлена тільки по кримінальних провадженнях). А по великому рахунку, систематичне зловживання службовим становищем є ознакою ст.364 КК України, яке передбачає притягнення до кримінальної відповідальності.
 
Вища рада правосуддя мала би звернути увагу на ще один суд(суддя), який вони сформували, як «високопрофесійний корпус суддів», на який доведеться звертатись із скаргою щодо незаконних дій судді Григоренко І.В.
 
Підсумовуючи викладене, хочу звернути увагу читачів на те, що своїми незаконними діями суддя Печерського районного суду м.Києва Григоренко І.В. порушила мої права та свободи громадянина, фактично відмовила у доступі до справедливого судочинства і ці незаконні дії продовжують мати місце. А чи тільки мені? Порушення триває, адже суддя Григоренко І.В. перенесла розгляд моєї скарги на 17.01.2020 року.
 
Що на мою думку є цікавим в діяльності судді Григоренко І.В.? Вона здійснює судочинство вибірково. Наприклад у РЕЄСТРІ чітко прослідковується принцип , за яким вона розглядає справи. Нагадаю, що моя скарга зареєстрована під № 757/42210/19-к і була призначена до розгляду на 30.09.2019 року, в той час, як справи що були зареєстровані пізніше- №№ 42680/19-к розглянута 02.09.2019 року; 47196/19-к,47221/19-к,47187/19-к розглянуті ще 03.09.2019 року. Тож, як у Суді дотримується принцип рівності всіх перед Законом?
 
Таким чином проблеми у чиновників з Печерських пагорбів дуже різняться від проблем пенсіонерів тому, що жоден суддя не спробував побувати у статусі пересічного пенсіонера.

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 89 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
607
Перегляди статей
613412

Лічильник