Увійти


Хто заплатить сто тисяч судді Помогаєву А.В.?

Хто заплатить сто тисяч судді Помогаєву А.ВСаме таку суму коштів за відшкодування моральної шкоди запросив суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Помогаєв А.В. при зверненні до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації до журналіста  Жукова О.С. та ВГО «Журналісти проти корупції» у жовтні 2017 року.

Причиною подання позову стала моя публікація, оприлюднена  на сайті ВГО «Журналісти проти корупції» під назвою «Який засб ефективніший- скарга до Вищої ради Правосуддя, чи «в пику»?».

Три роки  Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, Київський апеляційний суд та Верховний суд розглядали справу. Не дивлячись на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, які відмовили у задоволенні позовних вимог судді Помогаєва А.В., останній вперто хотів «здерти» сто тисяч гривень з мене, після визнання судом публікації такою , що містить недостовірну інформацію, принижує його честь, гідність і ділову репутацію. Ще й забажав, щоб суд  заборонив нам (мені та ВГО «Журналісти проти корупції») поширення цієї публікації  та зобов’язав видалити  її з усіх сторінок  Інтернет-сайтів(для повного «задоволення» бракувало вимоги  помістити нас у концентраційний табір або просто до тюрми???).

19 грудня 2020 року, у святковий день Миколая на мою поштову адресу (можна розцінити, як подарунок)   надійшов лист з Верховного Суду, яким скерована Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду(головуючий Штелик С.П., судді: Грушицький А.І., Калараш А.А., Петров Є.В., Фаловська І.М.) від 04 листопада 2020 року.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд не знайшов підстав для висновку, що оскаржувані суддею Помогаєвим А.В. судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права і встановив, що вимоги касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться за межами повноважень Верховного Суду.

У тексті постанови Суд вказав- «Рішення судів попередніх інстанцій містять вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі тих доказів, що надані учасниками справи та,  які мають значення для її вирішення, а також обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

На підставі викладених доводів колегія суддів прийшла до висновку, що касаційну  скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення – без змін і тому ПОСТАНОВИЛА:

«Касаційну скаргу Помогаєва Андрія Вікторовича залишити без задоволення. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2019 року залишити без змін».

Враховуючи, що текст постанови Верховного Суду досить об’ємний (11 аркушів) хочу навести окремі  висновки Суду(Позиція Верховного Суду) з окремих питань, які торкаються діяльності журналістів.

«Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи (далі-Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3,4,6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв’язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що позивач, обіймаючи посаду судді (Помогаєв А.В.- примітка автора), автоматично обмежив своє право на приватність життя, оскільки набув статусу публічної особи, інформація, викладена відповідачем у статті, стосується позивача не як приватної, а як публічної особи.

Жуков О.С., даючи оцінку подіям відносно особи позивача як судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, займаної ним посади та його діяльності, висловив свої погляди, поширена відносно позивача (судді Помогаєва А.В.- примітка автора) є оціночним судженням, а не фактичним твердженням.

Суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог процесуального закону надали належну оцінку кожному висловлюванню, про спростування яких просив позивач, та дійшли обґрунтованого висновку поро те, що позовні вимоги про спростування недостовірної інформації, захист честі та гідності, а вимога про відшкодування моральної шкоди як похідна, задоволенню не підлягають» (з повним текстом постанови ВС можна ознайомитись у РЕЄСТРІ- справа № 373/1994/17 , провадження № 61-6924св19).

У зв’язку з викладеним в мене виникає риторичне питання щодо кваліфікації судді Помогаєва А.В. Чи,  він може вчиняти судочинство, якщо сам порушує Закон і  дає неправильну юридичну оцінку своїм діям та вчинкам? Питання до Вищої ради правосуддя є? Питання до ВККСУ є? Я вже, не кажу про те, що на підставі викладених у позові фактів суддя Помогаєв А.В. незаконно відкрив на мене кримінальну справу, звинувачуючи мене у втручанні в діяльність судових органів та погрозах і насильстві щодо судді. Чи я,  повинен запити це холодною водою?

На закінчення  ще один важливий момент в цій історії, на який хочу звернути увагу. Першою причиною появи критичної публікації стосовно судді Помогаєва А.В. були його незаконні дії при розгляді скарги, щодо невнесення до ЄРДР відомостей, викладених у заяві про вчинене кримінальне правопорушення суддею Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області Самсіним М.Л.(копоративна солідарність суддів???). Може  Помогаєв А.В. у змові з Самсіним М.Л.  (шляхом подання позову на мене) хотіли  «заробити»   100 тис. грн.?

Уявімо на хвилину, що може нас, простих громадян  очікувати, якщо будь-який  суддя  почне через суд виясняти стосунки з однією із сторін судового провадження??? Або буде відкривати кримінальні справи на  особу, що  виявила порушення в діях судді? Дj речі? саме так (незаконно) вчинила і інша суддя- Бакай І.А. з Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області і теж,  у 2017 році.

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 58 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
697
Перегляди статей
763986

Лічильник