Увійти


Жирна крапка в справі Дрогобицького суду, чи багато запитань?

Жирна крапка в справі Дрогобицького суду23.03.2018 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області постановив рішення у цивільній справі № 442/4711/16, що впродовж півтора року розглядалась у стінах згаданого Суду. Нагадаю, що 13.09.2016 року Трескот П.Д. подав до Суду позовну заяву до Карпин М.М. про зобов’язання Карпин М.М., її батькаТарасовича М.П., дітей Демчишина В.В. та Демчишин В-М.В. не чинити перешкод в здійсненні права власності та розпорядження квартирою № 1 в будинку № 5 по вул.І.Мазепи в м.Дрогобичі Львівської області; про визнання недійсною та скасування реєстрації (взяття на реєстраційний облік) Карпин М.М., Тарасовича М.П., дітей- Демчишина В.В. та Демчишин В.-М.В. Позов обґрунтований тим, що відповідачі по справі та малолітні діти Карпин М.М незаконно були зареєстровані всупереч умовам договору іпотеки від 23.05.2014 року. В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги уточненої позовної заяви та просив позов задоволити.
 
Відповідач Карпин М.М. та її представник Стегніцький А.М. проти заявленого позову заперечували,з підстав викладених у запереченні на позовну заяву, обґрунтовуючи, зокрема, це тим, що: договір купівлі-продажу від 30.05.2016 року є незаконним та нікчемним(удаваним):
  • був укладений під час того, ВССУ ухвалою від 21.06.2016 року зупинив виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2015 року до закінчення перегляду справи у касаційному порядку;
  • нотаріусом Петрів В.Я. під час посвідчення договору не було враховано того, що там проживають малолітні діти;
  • договір порушує вимоги Закону України «Про охорону дитинства», ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст. 224 ЦПК України і тому просили у задоволенні позову відмовити.
 
Суд не взяв до уваги посилання Карпин М.М. та її представника Стегніцького А.М., представника органу опіки та піклування Дрогобицької міської ради і Служби у справах дітей Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Якима І.С. про порушення Закону України «Про охорону дитинства», в тому числі ст.18 (органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які х здійснюють, майнових та житлових прав при відчуженні жилих приміщень та купівлі житла). Суд поклав всю відповідальність за долю дітей на самих батьків, тобто на Карпин М.М., проігнорувавши вказані вимоги зазначеного Закону.
 
Суд погодився із твердженнями позивача про порушення Закону при реєстрації відповідачів та малолітніх дітей у згаданій адресі, але чомусь не звернув увагу на порушення закону нотаріусом при укладанні договору купівлі-продажу. В чому полягали порушення закону з боку малолітніх дітей? Невже вони винні у прописці за адресою по вул.Мазепи 5 , кВ.1 в м.Дрогобичі? Якщо винні- треба їх притягнути до відповідальності? Може, одразу їх в тюрму, щоб не заважали? Які наслідки порушення закону, встановленого Судом? Чому Суд не дослідив їх в процесі розгляду справи або не вжив інших заходів реагування? Чому не притягнуті до відповідальності посадові особи, які вчинили це порушення? Чи Суд не повинен реагувати на порушення Закону? Тоді для чого вказувати про ці порушення у рішенні Суду?
 
Між іншим адвокат Стегніцький А.М. у судовому засіданні неодноразово наголошував на необхідності винесення судом окремої ухвали, адже у судовому засіданні при допиті представника опікунської ради виявилось, що при відчуженні спірної квартири ніхто не звертався про надання дозволу на її відчуження, в якій були зареєстровані двоє неповнолітніх дітей. Тобто завдяки неправомірним діям нотаріуса, відбулось порушення майнових прав двох неповнолітніх дітей. Що ж вчинив «справедливий» Суд, виявивши згадані порушення Закону ? Нічого? Так! Чому? Суддя виявивши порушення норми ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» та порушення норми ч.4 ст.55 Закону України «Про нотаріат» залишив в повітрі відмову у задоволенні клопотань, а в рішенні про них взагалі не згадано. Чому? Чому Суд «забув» вимоги ст.16 Конвенції про права дитини? -
 
  1. Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
  2. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.

Невже є зацікавленість з боку судді? Можливо ці обставини не є важливими для Суду? Мабуть , що так? Враховуючи те, що Суд не зреагував на порушення Закону відповідач Карпин М.М. змушена була скерувала відповідне клопотання в порядку ст.262 ЦПК України до Дрогобицької міської ради для розгляду та вжиття наслідків, передбачених ч.6 ст.262 УПУ України.

Може Дрогобицька міська рада зреагує у відповідності до вимог Закону?
 
Отже, Суд постановив судове рішення, яким задоволив позов та визнав недійсною та скасував реєстрацію Карпин М.М. іі батька та неповнолітніх дітей та виселив їх з квартири. Фактично, на мою думку, цим рішенням Суд позбавив малолітніх дітей їх прав, встановлених Законом та міжнародними актами. Чому? Чи це правильно? Чи законно?
 
Як відомо, Суд при ухваленні судових рішень крім законодавчих актів керується внутрішніми переконаннями. Але внутрішні переконання, на мою думку, формуються в кожної людини на підставі існуючих соціально-економічних умов життя суспільства в цілому і кожної людини зокрема. Мабуть суддя, що ухвалював згадане рішення, має свої внутрішні переконання, щодо обставин цієї справи? Але, чи є вони справедливими з точки зору законності? Покаже час!
 
О.С.Жуков

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 156 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
445
Перегляди статей
451894

Лічильник