Увійти


Слабо, члену Вищої Ради Правосуддя відповідати перед законом?

ШевцоваУ попередніх публікаціях я вже згадував про системні порушення суддею Апеляційного суду Харківської області Швецовою Л.А. вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» у 2016 році. Враховуючи, те, що згадана суддя 15 з’їздом суддів України обрана членом ВРП я вирішив перевірити, чи системні порушення з боку цієї судді мали місце у 2017 році і, якими мотивами вона керувалась при поданні документів до ВРП,як кандидат у члени цього органу.


Зауважу, що У РЕЄСТРІ за 2017 рік знаходиться 1 439 судових рішень судді Швецової Л.А. Кожне судове рішення мною було оглянуте для встановлення дати його направлення до РЕЄСТРУ. Внаслідок проведеної роботи встановлено, що із згаданої кількості судових рішень (1439) тільки 502 судових рішення включені до РЕЄСТРУ з дотриманням вимог, встановлених ч.3 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» - на наступний день після ухвалення судового рішення у суді. Інші 937 судових рішень (65%) включені до РЕЄСТРУ з порушенням вимог, встановлених Законом.

Таким чином встановлено, що у 2017 році суддя Швецова Л.А. систематично впродовж року порушувала вимоги Закону і у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» через несвоєчасне надання копій судових рішень для внесення їх до Єдиного державного реєстру судових рішень підлягала притягненню до дисциплінарної відповідальності, принаймні в її діях вбачались підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності. При обранні виду дисциплінарного стягнення ВРП у відповідності до вимог ч.8 ст.109 Закону мала би притягнути її до дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади, тому що вона вчинила «систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді»(це не моя вигадка - викладене вказано у Законі).

Чи є систематичне нехтування обов’язками судді - систематичне порушення вимог Закону при включенні до РЕЄСТРУ 937 судових рішень?
 
Мабуть, що так! А Ви, шановні читачі, як думаєте? Чи можливо, щоб суддя тільки на 35% виконувала свої обов’язки, а 65%- з порушенням вимог Закону? Напрошується висновок, що суддя Швецова Л.А. умисно впродовж двох років систематично вчиняла такі порушення закону(у 2016 році з 914 судових рішень, внесених до РЕЄСТРУ- 736 судових рішень включено з порушенням вимог Закону(80%). Тобто маємо офіційно встановлений (Єдиний державний реєстр судових рішень - державна офіційна система обліку судових рішень) факт систематичних порушень вимог Закону представником суб’єкта владних повноважень- суддею Апеляційного суду Харківської області Швецовою Л.А., яка систематично нехтує( плює) на вимоги Закону і не дотримується їх у своїй повсякденній діяльності. Чи можна вести мову про те, що таки дії несумісні їз статусом судді? На мою думку, так!!! Яке моральне право ця суддя може вимагати від сторін провадження дотримуватись вимог Законів при здійсненні судочинства, якщо вона сама «дрімуча» порушниця Закону?

Для чого вона, як порушниця Закону приймала участь у конкурсі на заміщення вакантної посади члена Вищої ради правосуддя ? Якими мотивами вона керувалась при скеруванні документів до ВРП? Читаємо мотиваційний лист кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя Швецової Лариси Анатоліївни.

У перших рядках цього документа читаємо наступне: «Найбільш ефективним засобом захисту прав людини є суд, який діє на засадах незалежності та неупередженості. Це можна досягнути лише шляхом організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні на засадах верховенства права, відповідно міжнародних стандартів».

Прочитавши ці рядки в мене виникло риторичне запитання до особи, що написала ці рядки- про яке верховенство права вона пише, якщо сама переступила через Закон і систематично цей Закон «гвалтувала», навіть не питаючи дозволу у нього? Невже міжнародні стандарти правосуддя передбачають невиконання суддею своїх обов’язків та вимог Законів? Чи, порушуючи вимоги Закону вона, як суддя сприяла захисту прав людини?

Читаємо наступний абзац мотиваційного листа судді Швецової Л.А.:

«Робота у Вищій раді правосуддя є дуже почесною та відповідальною, я бажаю долучитися до даної роботи, оскільки маю для цього необхідний досвід, знання, життєві принципи. Крім того я відкрита для пізнання нового, а також володію всіма необхідними професійними компетенціями. Саме тому вважаю за необхідне взяти участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя».

Дійсно робота у ВРП є почесною і відповідальною і суддя Швецова Л.А. дійсно має певний досвід практичної роботи. Але «досвід, знання , життєві принципи, необхідні професійні компетенції», які вона «засвітила» при внесенні судових рішень до РЕЄСТРУ якраз засвідчують згадане з негативної сторони, адже вона не використала ці принципи,навики та знання на безумовне виконання вимог Закону, а направила їх саме на його порушення. Тобто, викладені у документі наміри кандидата на посаду члена ВРП явно не відповідають тим порушенням, які вона вчиняла впродовж кількох років, що встановлені при перевірці виконання нею вимог Закону України «Про доступ до судових рішень». Що це може означати? Лукавство? Нечесність? Прихованість дійсних намірів?
 
Як може член ВРП, який допускав порушення вимог згаданого Закону притягати до відповідальності іншого суддю за таке саме порушення? Чи такий член ВРП буде добросовісно виконувати свої обов’язки у згаданих ситуаціях? Чи буде вчиняти корупційні правопорушення- на користь порушника Закону і приховувати (сприяти) від розслідування незаконні дії порушників закону?

Далі у тексті цього документа читаємо пафосні рядки судді Швецової Л.А., що ніяк не вписуються у її практичну ділову репутацію:
 
« Український народ повинен мати прозоре судочинство та суддів, які мають бути взірцем професіоналізму, відкритого, неупередженого та справедливого правосуддя. Для мене це особисто є справою честі та громадського обов’язку».
 
Мабуть, вказане є найвищим виявом лицемірства та лукавства, адже суддя впродовж кількох років сама систематично порушувала вимог Закону, систематично зловживала своїм службовим становищем, була взірцем непрофесійного підходу до виконання вимог Закону України «Про доступ до судових рішень», взірцем порушення вимог судочинства. На фоні згаданих порушень Закону, допущених нею, її твердження про особисту справу честі та громадського обов’язку бути взірцем професіоналізму, відкритого , неупередженого та справедливого правосуддя виглядають справжнім блюзнірством та знущанням над людьми.

Хочеться зауважити, що саме такими діями, які вчинила суддя Швецова Л.А. під час здійснення судочинства у 2016-2017 роках і відбувається компрометація судової гілки влади, що ще більше додає негативу у ставленні суспільства до суддів. Такі дії зовсім не додають авторитету судовій гілці влади і жодним чином не відновлять довіру громадян до правосуддя в Україні, навіть при задекларованих позитивних намірах судді Швецової Л.А.

Ст.24 Конституції України проголошує рівність конституційних прав і свобод людини і громадянина перед законом(15 з’їзд суддів України згадував про це у своєму зверненні від 07.03.2018 року). Тож за порушення таких прав і свобод суддя Швецова Л.А. мала би відповідати перед Законом, тим більше, що вона є членом Вищої ради правосуддя. Слабо відповідати перед Законом?
 
Жуков О.С.

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті 103 гостей та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
574
Перегляди статей
579167

Лічильник