Увійти


Суддя Гирич С.В. за очищення судової влади?

Гирич СПродовжую знайомство з кандидатами, що подали документи для участі у конкурсі на посаду члена ВРП. Одним із таких є суддя Личаківського районного суду м.Львова Гирич С.В. У мотиваційному листі, зокрема суддя Гирич С.В. вказав наступне:
 
«Протягом 28 років здійснював правосуддя чесно і неупереджено, дотримуючись принципу верховенства права».
 
«Підтримуючи судову реформу та очищення судової гілки влади в складний для держави період, маючи достатній рівень знань та досвід у розгляді цивільних, адміністративних та кримінальних справ,в тому числі, як слідчий суддя, користуючись повагою своїх колег, бажаю взяти участь у роботі конституційного органу-Вищої ради правосуддя».

Навантаження на суддів, особливо першої інстанції, є надмірне. Незважаючи на це, останнім часом суддів стали більше карати за порушення строків розгляду справ. Такого не повинно бути… Пора припинити цей нескінченний конвеєр, бо за кожним рішенням-доля людини, та і судді працюють на межі виживання. Кожний із нас у випадку непоступливості може бути притягнутий до відповідальності за несвоєчасний розгляд справ, то ж яка це незалежність?».
 
Щоб встановити кількість судових рішень ухвалених згаданим суддею у 2017 році звернувся до Єдиного державного реєстру судових рішень. На відповідний запит отримав інформацію - 2 271 судове рішення внесене до РЕЄСТРУ, що ухвалене у 2017 році суддею Гиричем С.В.

Враховуючи викладене у мотиваційному листі мене зацікавила відповідність його твердження про чесність і неупередженість здійснення правосуддя та дотримання ним верховенства права фактичним справам. Здійснюючи моніторинг згаданих судових рішень мною отримана інформація, що у 2017 році суддя Гирич С.В. вніс до РЕЄСТРУ 307 рішень суду по цивільних справах. Знайомлячись з кожним рішенням суду вказаного судді встановлено, що тільки 104 рішення суду внесені до РЕЄСТРУ з дотриманням вимог, встановлених ч.3 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень»:
 
Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

203 рішення Суду(62%) внесені до РЕЄСТРУ з порушенням вимог згаданого Закону. Багато це, чи мало?
 
Статтею 10 цього Закону встановлено відповідальність за його порушення:

1. Порушення правил ведення Реєстру, а також порушення права на доступ до судових рішень тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.
 
Отже, суддя Гирич С.В. впродовж 2017 року систематично порушував вимоги згаданого закону. У відповідності до вимог ст.106 Закону України «Про судустрій і статус суддів» вказані дії (порушення) є підставою для притягнення судді Гирича С.В до дисциплінарної відповідальності, що є складовою частиною очищення судової влади(яке сам суддя Гирич С.В. підтримав у мотиваційному листі). Чи оприлюднення згаданих порушень вимог Закону є тиском на суддю? Чи може оприлюднення таких порушень є посяганням на незалежність судді? Чи може Закон України «Про доступ до судових рішень» не є чинним і його вимоги не підлягають виконанню?

Тож, про яке верховенство права може вести розмову суддя Гирич С.В. із 28 річним стажем роботи, якщо він сам не виконує вимог Закону? Як же він збирається захищати конституційні права та свободи громадян у Вищій раді правосуддя, коли сам є порушником Закону? 203 рази його можна притягати до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог п.2 ч.1 ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - «несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень». А згідно з вимогами ч.8 ст.109 Закону до нього може застосуватись дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади за «вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді». Мабуть не потрібно пояснювати, що 203 порушення вимог Закону свідчить про систематичність цих порушень, а 203 рази нехтування своїми обов’язками якраз засвідчують несумісність таких дій статусу судді. Чи може у таких випадках суддям оголошують подяки?

Чому ж суддя Гирич С.В. так опікується строками розгляду справ і вважає порушення wb[ строків з боку судді, як можливу підставу для посягання на його незалежність. В принципі певна логіка у цьому є. Адже суддя, який порушує вимоги процесуального законодавства сам ставить себе під удар. Тож мене зацікавили можливі порушення строків розгляду справ цим суддею.

Через РЕЄСТР отримав інформацію, що у 2017 році суддя Гирич С.В. видав 52 судових накази. Аналіз інформації щодо дат реєстрації заяв про видачу судових наказів у суді, дат постановлення ухвал про відкриття проваджень та дат видачі судових наказів показав, що всі судові накази видані суддею Гиричем С.В. з порушенням строків, встановлених ч.7 ст.100 ЦПК України та ч.1 ст.102 ЦПК України. Щоб не бути голослівним наведу приклади:
 
  • По справах №№ 463/5560,5559, 5562, 5571/16 заяви про видачу судових наказів до суду надійшли 30.11.2016 року, ухвали про відкриття провадження постановлені 31.01.2017року, а судові накази видані 03.02.2017 року та 09.02.2017 року;
  • По справах №№ 463/5763,5711,5724/16 заяви про видачу судових наказів до суду надійшли 07.12.2016 року, ухвали про відкриття проваджень постановлені 31.01.2017 року, а судові накази видані 03.02.2018 року та 09.02.2018 року;
  • По справах №№ 463/352,345,350/17 заяви про видачу судових наказів до суду надійшли 26.01.2017 року, ухвали про відкриття провадження постановлені 10.04.2017 року, а судові накази видано 12.04.2017 року.
 
Всі видачі судових наказів здійснювались з порушенням строків, встановлених ЦПК України- відкриття провадження – не пізніше наступного дня після реєстрації заяви у суді, а видача судового наказу - у триденний строк після відкриття провадження. Як бачимо з наведених прикладів суддя Гирич С.В. місяцями міг не в розглядати заяви про видачу судових наказів. Як можна кваліфікувати такі дії судді- зловживання своїм службовим становищем? А він пояснює такі порушення вимог Закону, як можливе посягання на його незалежність?

Між іншим, хочу зауважити, що з точки зору виконання вимог Закону України «Про доступ до судових рішень ідеальними є дії суддів (кандидатів на посаду члена ВРП) Київського апеляційного адміністративного суду Шелест Світлани Богданівни, Апеляційного суду Донецької області Краснощокової Наталії Степанівни та Груїцької Людмили Олександрівни. Копирсаючись у судових рішеннях згаданих суддів мені було приємно бачити відповідальне ставлення згаданих посадовців до виконання своїх обов’язків , які систематично, місяць в місяць у 2017 році з дотриманням всіх вимог Закону вносили судові рішення до РЕЄСТРУ. Тому до них і не може бути жодних претензій стосовно їх залежності або незалежності. Значить все залежить від кожного конкретного судді- яке ставлення до виконання своїх обов’язків, такі і наслідки.
 
Продовження буде.
 
Жуков О.С.

Загальний рейтинг ($ s)

$ s з 5 зірок
  • Немає коментарів

Залиште Ваші коментарі

Залишити коментар в якості гостя

0
Ваші коментарі можуть бути редаговані адміністратором.
Автор :

На сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі

Останні користувачі

  • Троценко - Добрянська Ольга
  • FumesothFet
  • Vasya
  • Sevnday
  • Sevenday

Статистика

Користувачі
506
Статті
529
Перегляди статей
538046

Лічильник